Конвенція про однакове ставлення до іноземних працівників як до вітчизняних у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві.

Тексти

Ключові слова

Пов'язані акти

Акти, що посилаються на цей акт

• Відсилання: Закон від 24 червня 1927 р. про ратифікацію конвенції про ставлення іноземних працівників нарівні з вітчизняними щодо відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої як проєкт на VII Сесії Міжнародної конференції праці 10 червня 1925 р.
• Відсилання: Заява Уряду від 30 серпня 1934 р. щодо подання Нікарагуа та Мексики ратифікаційних грамот до конвенції про ставлення іноземних працівників нарівні з вітчизняними у сфері відшкодування за нещасні випадки при роботі.
• Відсилання: Заява уряду від 8 вересня 1936 р. щодо подання Грецією ратифікаційної грамоти конвенції про рівне ставлення до іноземних працівників з національними у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві.
• Відсилання: Урядова заява від 14 травня 1928 р. щодо здачі ратифікаційної грамоти Конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників як до вітчизняних у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої як проєкт на VII сесії Міжнародної організації праці Ліги Націй 10 червня 1925 р. в Женеві.
• Відсилання: Урядова заява від 11 серпня 1934 р. щодо здачі Китаєм ратифікаційної грамоти конвенції про поводження з іноземними працівниками нарівні з вітчизняними в частині відшкодування за нещасні випадки на роботі.
• Відсилання: Урядова заява від 27 грудня 1933 р. щодо здачі Уругваєм та Колумбією ратифікаційних грамот конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників з національними щодо відшкодування за нещасні випадки при роботі.
• Відсилання: Урядове оголошення від 23 грудня 1931 р. щодо подання Чилі ратифікаційного документа конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників з національними щодо відшкодування за нещасні випадки на роботі, прийнятої як проєкт 5 червня 1925 р. на VII сесії Загальної конференції Міжнародної організації праці в Женеві.
• Відсилання: Заява Уряду від 3 вересня 1930 р. щодо ратифікації Урядами Італії, Данії, Франції, Угорщини, Латвії, Швейцарії, Іспанії, Португалії, Норвегії, Болгарії та Естонії Конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників та національних у сфері відшкодування за нещасні випадки при роботі, прийнятої як проєкт 5 червня 1925 р. у Женеві на Загальній конференції Міжнародної організації праці Ліги Націй.
• Відсилання: Урядова заява від 3 вересня 1930 р. щодо ратифікації Урядами Югославії та Ірландії Конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників як до національних у сфері відшкодування за нещасні випадки на роботі, прийнятої як проєкт на Загальній конференції Міжнародної організації праці 5 червня 1925 року в Женеві.
• Відсилання: Урядова заява від 7 січня 1929 р. щодо ратифікації Кубою, Німеччиною, Австрією та Японією конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників з національними щодо відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої як проєкт на VII Сесії Міжнародної організації праці Ліги Націй 10 червня 1925 року в Женеві.
• Відсилання: Урядова заява від 7 грудня 1928 р. щодо ратифікації урядами Бельгії, Чехословаччини, Фінляндії, Голландії, Індії, Великої Британії, Великого Герцогства Люксембурзького та Південно-Африканського Союзу конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників з національними щодо відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої як проєкт на VII Сесії Загальної конференції Міжнародної організації праці Ліги Націй 5 червня 1925 року в Женеві.
• Правова підстава: Урядова заява від 19 березня 1952 р. про застосування Індонезією конвенції (№ 19) про рівне ставлення до іноземних працівників та національних у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві, ухваленої в Женеві 5 червня 1925 р., та конвенції (№ 27) про зазначення ваги на важких вантажах, що перевозяться на суднах, ухваленої в Женеві 21 червня 1929 р.
• Правова підстава: Заява уряду від 10 травня 1951 р. щодо ратифікації Аргентиною Конвенції (№ 17) про відшкодування за нещасні випадки при роботі, прийнятої в Женеві 10 червня 1925 р., Конвенції (№ 19) про рівне ставлення до іноземних працівників з національними у сфері відшкодування за нещасні випадки при роботі, прийнятої в Женеві 5 червня 1925 р., Конвенції (№ 22) про договір найму моряків, прийнятої в Женеві 24 червня 1926 р., Конвенції (№ 23) про репатріацію моряків, прийнятої в Женеві 23 червня 1926 р., Конвенції (№ 27) про зазначення ваги на важких вантажах, що перевозяться на суднах, прийнятої в Женеві 21 червня 1929 р., Конвенції (№ 42) про відшкодування за професійні захворювання (переглянутої), прийнятої в Женеві 21 червня 1934 р., та Конвенції (№ 80) щодо часткового перегляду конвенцій, ухвалених Генеральною конференцією Міжнародної організації праці на її перших 28 сесіях, прийнятої в Монреалі 9 жовтня 1946 р.
• Правова підстава: Урядова заява від 5 листопада 1970 р. щодо ратифікації Панамою та Маврикієм Конвенції (№ 19) Міжнародної організації праці про рівне ставлення до іноземних працівників та національних працівників у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої в Женеві 5 червня 1925 р.
• Правова підстава: Заява Уряду від 30 серпня 1934 р. щодо подання Нікарагуа та Мексики ратифікаційних грамот до конвенції про ставлення іноземних працівників нарівні з вітчизняними у сфері відшкодування за нещасні випадки при роботі.
• Правова підстава: Заява уряду від 9 січня 1935 р. щодо здачі Литвою ратифікаційної грамоти конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників з національними у сфері відшкодування за нещасні випадки на роботі.
• Правова підстава: Урядова заява від 9 жовтня 1969 р. щодо ратифікації Верхньою Вольтою та Південним Єменом Конвенції (№ 19) Міжнародної організації праці про рівне ставлення до іноземних працівників та національних працівників у галузі відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої в Женеві 5 червня 1925 р.
• Правова підстава: Урядова заява від 27 липня 1968 р. щодо ратифікації Сіамом Конвенції (№ 19) Міжнародної організації праці про рівне ставлення до іноземних працівників та національних працівників у галузі відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої в Женеві 5 червня 1925 р.
• Правова підстава: Урядова заява від 17 липня 1968 р. щодо участі Лесото в конвенціях № 5, № 11, № 14, № 19, № 29, № 45, № 87 та № 98 Міжнародної організації праці.
• Правова підстава: Урядова заява від 4 липня 1968 р. щодо участі Барбадосу в Конвенціях № 5, № 7, № 11, № 12, № 17, № 19, № 22, № 29, № 42, № 74, № 87, № 95, № 98, № 101, № 105 та № 115 Міжнародної організації праці.
• Правова підстава: Заява уряду від 16 листопада 1966 р. щодо участі Гайани в конвенціях № 2, № 5, № 7, № 10, № 11, № 12, № 15, № 19, № 29, № 42, № 45, № 95, № 98, № 105 та № 115 Міжнародної організації праці.
• Правова підстава: Урядова заява від 18 березня 1966 р. щодо участі Сінгапуру в Конвенціях № 7, № 8, № 12, № 15, № 19, № 22 та № 45 Міжнародної організації праці.
• Правова підстава: Заява уряду від 7 липня 1965 р. щодо участі низки держав у Конвенції (№ 19) про рівне ставлення до іноземних працівників та національних працівників у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятій у Женеві 5 червня 1925 р.
• Правова підстава: Заява уряду від 2 грудня 1959 р. щодо ратифікації низкою держав Конвенції (№ 19) про рівне ставлення до іноземних працівників та національних працівників у сфері відшкодування за нещасні випадки на роботі, прийнятої в Женеві 5 червня 1925 р.
• Правова підстава: Заява Уряду від 28 січня 1959 р. щодо ратифікації Ізраїлем Конвенції (№ 19) про рівне ставлення до іноземних працівників та національних працівників у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої в Женеві 5 червня 1925 р.
• Правова підстава: Урядове оголошення від 28 червня 1956 р. про ратифікацію Болівією та Гаїті та застосування Данією Конвенції (№ 19) щодо рівного ставлення до іноземних працівників з національними у сфері відшкодування за нещасні випадки на виробництві, прийнятої у Женеві 5 червня 1925 р.
• Правова підстава зі ст.: Заява Уряду від 30 серпня 1934 р. щодо подання Нікарагуа та Мексики ратифікаційних грамот до конвенції про ставлення іноземних працівників нарівні з вітчизняними у сфері відшкодування за нещасні випадки при роботі.
• Правова підстава зі ст.: Заява уряду від 9 січня 1935 р. щодо здачі Литвою ратифікаційної грамоти конвенції про однакове ставлення до іноземних працівників з національними у сфері відшкодування за нещасні випадки на роботі.